Другий день поспіль у той же час уся карта України червоніє від повітряних тривог. І хоча українське небо героїчно охороняється, все ж існує реальна загроза та небезпека. Не легковажте!

Вчора вкотре побувала на прикордонні. Багато питань військової тематики, а розуміння – із пів слова. Спасибі вам, воїни, що не втрачаєте властиві вам силу духу та налаштованість. Направду, сьогодні віра – наше все. Віримо!

Тим паче стійка оборона Сходу не дає можливості противнику розвинути успіх. І на скільки б кілометрів окупант не просунувся вглиб нашої території, він не зможе втримати позиції. Ми наближаємо перемогу, а відповідно – його поразку.

Дякую вам, дорогі краяни, за те, що зміцнюєте тил, за те, що максимум у цій справі – це далеко не межа для вас. Пишаюся, що можу тримати стрій пліч-о-пліч із вами.

Біль втрат лише посилює непереборну жагу захистити своє від чужих. Так і буде! Житиме Україна!