42-й день... Дивимося на світ іншими очима. Мріємо по-іншому. Цінності інші. Ми стали іншими.

Війна. Цинічне, жахливе, несправедливе потрясіння для України.

Ми прагнемо жити в мирі, а вони вбивають. Ми відбудовували, а вони знищили. Ми за правду, а вони погрузли в брехні. Ми вражаємо, а вони шокують. Ми молимося, а в їхніх серцях немає Бога.

Це не філософія, це – реальність. Як реальністю є те, що Камінь-Каширщина знову в жалобі, знову втрати. Заради пам'яті Героїв нам потрібно триматися та підтримувати всенародну справу.

У районі працює цілий механізм, в якому кожна ланка злагоджена, кожен відповідально виконує свою роботу. Все для перемоги.

Безмежна вдячність вам, краяни, за те, що допомагаєте війську на місцях, на відстані, логістично, по телефону, підтримуєте безпосередньо, волонтерите за кордоном, а при першій же нагоді, відправляєте необхідне для потреб воїнів і людей, долі яких обпалені війною.

Наші захисники, своєю чергою, висловлюють своє щире бойове "спасибі" та запевняють, що кордон під надійним захистом. Вони на сторожі безпеки та спокою.

Переконана, доки в Україні будуть такі люди, доти буде її слава. І будуть люди, і буде слава! Тримаймося та велике прохання – не ігноруйте повітряні тривоги!

Вистоїмо! Переможемо!